Липоводолинський ЗДО "Берізка", Липова Долина
Сумська область, Роменський район

Робота з батьками вихованців

Вчитель-логопед – ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) КОМБІНОВАНОГО ТИПУ  №7 «ДИВОСВІТ» МІСТА КОВЕЛЯ

 

Шановні батьки! ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

1. Мова не успадковується. Дитина вчиться говорити, спілкуючись із дорослими.

2. Якщо ви помітили у маляти  недоліки, негайно звертайтеся за допомогою до фахівця.

3. Розмовляйте з малюком кожної  вільної  хвилини.

4. Спонукайте дитину до звуконаслідування, промовляння правильних слів.

5. Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, скоромовки, вірші.

6. Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини - малюкові потрібно чути тільки правильну мову дорослих.

 

Загальний недорозвиток мовлення у дітей з нормальним слухом і збереженим інтелектом - це порушення формування всіх компонентів мовної системи: лексики, граматики, фонетики. Найчутливіший період для розвитку мови - від 1 року до 5 років. Чим раніше нормалізована мова дитини,  тим більше сприятливим буде прогноз її подальшого розвитку.  Затримка темпів мовного розвитку функціонального характеру, як правило, обумовлена неправильним вихованням або частими захворюваннями дитини. Усунення причини, що викликає відхилення  в розвитку дитини, зміну умов її виховання визначають успішність подальшого розвитку дитини. Якщо вчасно не звернути уваги на мовні проблеми, вони можуть прийняти незворотний характер і спотворити подальше становлення мови і особистості дитини.

Успішність розвитку дитини залежить від активної позиції  її батьків.

 

Причини мовленнєвих порушень у дітей:

1. Токсикоз підчас вагітності, вірусні й ендокринні захворювання.

2. Вживання алкоголю та нікотину під час вагітності.

3. Пологова травма, яка приводить до внутрішньочерепних крововиливів.

4. Травми черепа, що супроводжуються струсом мозку.

5.  Спадкові фактори.

6. Несприятливі соціально-побутові умови.

7. Різні захворювання в перші роки життя дитини.

8. Анатомічні особливості челюсно-лицьового апарату.

9. Смоктання пальця.

 

Особливості мовленнєвого розвитку дітей передшкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

1. Діти вживають речення тільки простої конструкції, що складається з 2-3, зрідка 4 слів.

2. Лексичний запас відстає від вікової норми. Це виявляється в незнанні слів, що позначають, наприклад, різні частини тіла, назви тварин й їхніх дитинчат, різних професій, предметів. Обмежено використовують діти не тільки предметний словник, але й словник дій й ознак.  Вони не знають багатьох кольорів, форм та розмірів предметів. Нерідко діти замінюють слова іншими, близькими за змістом, наприклад, «суп ллють», замість «наливають». Навичками словотворення практично не володіють.

3. Відмічаються грубі помилки у вживанні ряду граматичних конструкцій:

- неправильне вживання відмінкових форм;

- помилки у використанні іменників чоловічого й жіночого роду;

- відсутність узгодження прикметників та числівників з іменниками.

Діти також мають труднощі при використанні прийменникових конструкцій: часто прийменники опускаються, а іменники вживаються в називному відмінку. 

4. Фонетична сторона мовлення відстає від вікової норми: у дітей порушена вимова приголосних (свистячих, шиплячих, сонорів, твердих та м'яких, дзвінких та глухих), спостерігається перестановка звуків, випадіння їх у позиції збігу приголосних. 

У всіх дітей із загальним недорозвитком мовлення також спостерігається недорозвинення фонематичного слуху, у зв'язку із цим - непідготовленість до оволодіння звуковим аналізом і синтезом.

Шляхи корекції порушень мовлення  у дітей, які відвідують заклад дошкільної освіти

  • Проводяться ігри, вправи, що навчають прислухатися в звуки, впізнавати їх, знаходити місце у слові, аналізувати його.
  • Виконуються артикуляційні вправи для розвитку рухливості мовленнєвих органів. Проводиться постановка звуків.
  • У тісній співпраці з вихователями проводиться автоматизація та диференціація поставлених звуків.
  • У співпраці з музичним керівником проводиться робота над  ритмом і римою. Слуховою увагою.
  • Проводиться робота над збагаченням словникового запасу дітей. Вивчаються вірші пісні, скоромовки, чистомовки з метою закріплення правильної вимови звуків, і подальшої демонстрації вимови на святкових ранках.
  • Дітей навчають складати розповіді, оповідання. Чітко, послідовно висловлюватися.

Батьки закріплюють набуті навички в повсякденному житті.

 Рекомендації баткам дітей з порушенням мовлення:

1. Створіть сприятливі умови для розвитку. виховання та навчання дитини.

2. Викликайте у дітей бажання спілкуватися:

  • Разом читайте і розглядайте книжки;
  • Ставте питання і вчіть давати на них відповіді;
  • Читайте дітям виразно, інтонаційно.

3. Вчіть вірші, чистомовки, потішки, відгадуйте загадки для розвитку пам`яті, мислення, поповнення словника та правильної вимови звуків.

4. Для розвитку дрібної моторики пальців рук дитини грайтеся мозаїкою, пірамідками, кубиками, пазлами.

5. Виконуйте всі завдання в ігровій формі, без примусу.

6. Вчіть контролювати свою і чужу мову.

7. Виконуйте артикуляційну та дихальну гімнастики.

8. Дивіться на світ очима дитини.

9. Відносьтесь як до рівного.

10. Встановіть довірливі стосунки з дитиною. 

11. Виявляйте зацікавленість до дій дитини і будьте готовими до сумісного переживання радості і невдачі.

12. Не порівнюйте з іншими дітьми, радійте навіть незначним успіхам.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ

ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років

А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років

У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років

С, З, Ц

Від 4 до 5 років

Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років

Л, Р

 

                                                                                     

 ЯК РОЗПЛАНУВАТИ ДЕНЬ І ЧИМ ЗАЙНЯТИ ДІТЕЙ?

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Карантин чи військовий стан схожий на відпустку або довгі вихідні, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки період розслаблення. Не варто гнатись за досягненнями й змушувати дітей виконувати нереальний план.

1. Важливо дотримуватись розпорядку дня: чищення зубів, зарядка, прогулянка (якщо це можливо), денний сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливими є спільні прийоми їжі. Графік потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги.

2. Те, як наповнювати весь інший часзалежить від уподобань дитини. Згідно із системою Монтессорі, найбільш продуктивною частиною дня у дітей є час до обіду. Тому всі заняття, які спрямовані на розвиток дитини, краще планувати на першу половину дня.

3. Змушувати дитину не потрібно: лише йти за її інтересами. Дитина хоче читати – можемо почитати, вирішує складати пазли – займемось цим. Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі: дуже важливо прислухатись до дітей та їхніх бажань.

4. На період карантину батькам або іншим членам сім’ї треба домовлятись, хто зараз сидітиме з дитиною. Наприклад, батько працює, поки мама гуляє з дитиною. Потім мама займається роботою, а батько грається із дітьми. Одному дорослому повноцінно працювати та займатися дитиною буде важко – діти рідко можуть три години спокійно гратись самі, не відволікаючи.

5. Планувати всі активності варто з урахуванням інтересів дитини, бо для кожного віку вони свої. Час, який зараз батьки проводять із малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони за прикладом батьків вчаться багатьох речей. Якщо дитина виявляє інтерес до хатніх справ, потрібно заохочувати її до цього, навіть якщо в неї не все виходить добре.

6. Удома можна гратися і з кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації з паперу. Для дітей цінно, коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим і роблять щось спільне.

7. На час карантину потрібно підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити одне й те саме щодня. У YouTube чи навіть у соцмережах інших мам можна знайти багато ідей, чим зайняти дитину. У періоди карантину варто стежити за кількістю солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути, складніше сконцентруватись на чомусь.

8. Для ігор та розваг не використовуйте часто гаджети. Краще звідти видалити усе зайве й залишити лише додатки для розвитку та навчання. Мультики варто обирати документальні та навчальні. Наприклад, після прочитання енциклопедії дитина зацікавилась Антарктидою – це чудово і можна наступного дня показати відео на цю тему.

Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність.

Бажаємо Вам успіху, терпіння і взаємної любові і поваги!

Логін: *

Пароль: *