Як надати первинну психологічну допомогу дитині під час війни.
Запевніть дитину в тому, що ставитеся до її переживань серйозно та знайомі з дітьми, які зазнали таких самих випробувань: «Я знаю одного сміливого хлопчика, який пережив таку саму ситуацію». Створюйте атмосферу безпеки — обіймайте дитину якомога частіше, розмовляйте та грайте з нею. Переглядайте разом із дитиною «позитивні» фотографії чи зображення — так зможете звернутися до приємних образів із минулого, послабити неприємні спогади. Спрямовуйте розмову про воєнні події в інший напрям — переходьте від опису деталей до опису почуттів: спонукайте дитину описувати не деталі події, а її почуття. Допомагайте вибудувати життєву перспективу — визначити конкретні цілі та окреслити конкретні терміни. Повторюйте, що відчувати безпорадність, страх, гнів — нормально. Підвищуйте самооцінку дитини — частіше хваліть її за хороші вчинки. Грайте в ігри з піском, водою чи глиною — взаємодія з такими матеріалами дасть дитині змогу виразити переживання за допомогою образів. Не дозволяйте потурати вами — не виконуйте будь-які бажання дитини з жалю до неї.
Про забезпечення психологічного
супроводу учасників освітнього процесу
в умовах воєнного стану в Україні
Шановні колеги!
Міністерство освіти і науки України повідомляє, що одним із важливих пріоритетів в діяльності закладів освіти є забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу, які страждають від російської воєнної агресії.
Відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.02.2022 «Про введення в дію плану оборони України та Зведеного плану територіальної оборони України», (далі-Плану) введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 № 70/202 (ресурс доступу) Міністерство, заклади та установи освіти визначені співвиконавцями Плану заходів у п.2.7.4. щодо створення умов для медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, а також у п.2.7.5. в частині надання соціально-психологічної допомоги для жертв насильства та торгівлі людьми.
Сьогодні всі учасники освітнього процесу більш, ніж будь-коли раніше, потребують психологічної підтримки і допомоги. В цей буремний час Міністерство вдячне кожному та кожній із понад 23 тис. педагогічних працівників психологічної служби у системі освіти України, хто засвідчив високий професіоналізм та надає психологічні послуги в режимі 24/7, налагодив взаємодію з учасниками освітнього процесу за допомогою інформаційно - комунікаційних технологій, проводить консультування через електронний «Кабінет психолога/соціального педагога», що створені на вебсайтах закладів освіти; здійснює інформаційну підтримку щодо джерел консультування, куди саме можна звернутися, розмістивши повідомлення у месенджер Facebook-сторінки, чат Telegram-каналу тощо.
Розуміючи, що перед освітянами постає багато завдань, пов’язаних із знаннями у царині психології, Міністерство у співпраці з партнерами проводить онлайн-вебінари та інші заходи щодо застосування сучасного науково-обґрунтованого підходу в наданні психологічної допомоги дітям, які пережили психотравмуючі події на війні (https://www.facebook.com/UAMON)
На сайтах ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПНУ, обласних навчально-методичних центрів психологічної служби у системі освіти, НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Університету Грінченка накопичено та доповнюється перелік корисних ресурсів для дорослих та дітей. Ресурси спрямовані на психологічну підтримку, навчання та достовірне інформування. Матеріали можуть використовуватись як самими педагогами, так і рекомендуватись для використання батьками і дітьми (додаються).
З метою виконання в частині компетенції Плану, затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 70/2022, просимо надсилати матеріали про кращі практики роботи із означеної тематики для розміщення на сайті Міністерства (press@mon.gov.ua) та для формування електронного банку досвіду фахових розробок (psyche-logos@ukr.net).
Принагідно надсилаємо для використання в роботі контакти гарячих ліній організацій, які надають психологічну підтримку при сильному емоційному потрясінні, стресі, відчутті небезпеки, що можуть викликати у дитини психологічну травму (додаються).
Державна політика та діяльність у сфері освіти ґрунтуються на засадах та принципах, визначених Законом України «Про освіту». Просимо керівників закладів освіти дотримуватись норм трудового законодавства для фахівців психологічної служби у системі освіти.
Роз’яснення про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану Міністерство надавало у листах від 28.02.2022 №1/3292-22 та від 07.03.2022 №1/3378-22, а також щодо організації оплати праці визначено у п. 3 наказу МОН від 28.03.2022 №274 «Про деякі питання організації здобуття освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».
Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з метою організації діяльності щодо захисту прав та інтересів дітей, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.
Додатки: на 2 арк.
З повагою
Заступник Міністра Віра Рогова
Додаток 1
до листа Міністерства освіти і науки України
Інформація про психологічну допомогу в умовах війни
Додаток 2
до листа Міністерства освіти і науки України
Контакти щодо психологічної підтримки
Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.
Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.
- Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
- Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.
- Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.
- Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La StradaUkraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:
Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/
Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua
Telegram - @CHL116111
Безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги "Розкажи мені". Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку за цим посиланням (https://tellme.com.ua)
Модератори платформи підберуть спеціаліста, і він якнайшвидше зв'яжеться з вами. Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.
Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання зі співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та спеціалістами проекту "Друг" розробила бот першої психологічної допомоги. Він стане в нагоді в перші години після травматичної події - з ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням (https://t.me/friend_first_aid_bot)
ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ
Що батькам потрібно говорити та робити, аби дитина почувалася спокійно?
1. Поясніть дитині план дій.
Складіть маршрут до укриття та розкажіть, якою має бути послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами.
Намалюйте карту укриття: що і де розташовано, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть перебувати рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть — діти ліпше сприймають, якщо це буде візуалізовано).
2. Запитайте дитину, як вона почувається.
Спостерігайте за станом та реагуйте на потреби дитини. Ставте їй відкриті запитання, стежте за емоційною реакцію та рівнем активності. Важливо, щоб дитина говорила про те, що з нею відбувається, сама могла запитувати, проявляла емоції.
Якщо дитина перебуває у стані ступору, її важливо повернути до вербальної комунікації та активної діяльності.
Для цього поставте три прості питання і чекайте відповіді.
- Тебе звати Наталя, так?
- Ти зараз стоїш, так?
- Ти одягнена в червону кофтину, так?
Можна також помасажувати дитині кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання, орієнтоване на дію (принеси, подай, зроби). Дайте їй води або чаю, нагодуйте та обійміть.
Реагуйте на потреби дитини та задовольняйте їх поможливості. Це поверне відчуття безпеки.
3. Поділіться з дитиною власними відчуттями.
Проговорюйте і проявляйте емоції. Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість або роздратування через те, що відбувається навколо, не кажіть фраз на кшталт «Не переживай» чи «Тобі не варто злитись».
Натомість скажіть: «Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся». Так дитина буде розуміти, що вона не залишилась наодинці зі своїми переживаннями.
Не варто давати обіцянок, які від вас не залежать. Натомість, щоб сказати «Все буде добре», «Нічого не станеться», поясніть: «Що б не сталось, головне – ми разом».
Якщо діти грають чи малюють війну – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте чи візуалізуйте емоцію (наприклад, можна спробувати ричати, як собака). Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги.
4. Дозволяйте себе обіймати та обіймайте у відповідь.
Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруження та заспокоїтись. Можна спробувати одну з вправ:
- «Обійми метелика» — дитина обіймає свої плечі двома руками, також може себе поплескати по них.
- «Водоспад» — дорослий підходить до дитини й руками погладжує від плечей і до поясу, наче знімає щось з них.
- «Кокон» — права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт.
Допоможе вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу стабільне дихання. Для цього спробуйте таку вправу: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками «А», «О», ефективним також є дихання животом. Важливо відновити стабільне дихання та фізичну активність.
5. Нагадуйте дитині про режим дня.
У час невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть відчуття контролю над власним життям. З самого ранку і до вечора загинайте пальчики і проговорюйте все, що ви щоденно робите.
6. Піклуйтеся про себе і дитину.
Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо будете піклуватися про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, та копіює вас, тому важливо, щоб вона розуміла, що ви зберігаєте спокій і маєте чіткий план дій.
Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості поспілкуйтеся з друзями та рідними. Важливо почути голос інших. Це надасть відчуття єдності та зв’язку зі світом.
7. Нагадуйте дитині, що ви разом і з усім впораєтеся.
Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Кінець розмови робіть максимально позитивним, також звертайте увагу на мову тіла дитини, постійно оцінюйте її рівень занепокоєння.
Створюйте спільні традиції завершення дня (обіймайтеся, моліться, пийте чай або ж співайте).
Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Надавайте їй лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку.
Бережіть себе і своїх близьких!
Усе буде Україна!